Ми вивчаємо, як мовні меншини у Фінляндії отримують, використовують і виробляють багатомовну інформацію. Можливість отримання зрозумілої інформації та спілкування з іншими членами суспільства є передумовами для розвитку епістемічної здатності та соціальної участі. Наше перше дослідницьке завдання — з’ясувати, як мовні меншини, особливо україномовні та російськомовні, використовують цифрові медіа та, наприклад, машинний переклад як засіб отримання інформації та взаємодії. Як друге дослідницьке завдання ми розглядаємо роль багатомовності, перекладу та машинного перекладу як частини роботи журналістів. Наше дослідження допомагає створити загальну картину важливості доступності інформації та ролі алгоритмів перекладу в підтримці повсякденного життя мовних меншин.

Ми аналізуємо структури комунікаційних потоків між громадянами, політичними групами та інституціями та прагнемо визначити моменти, проблеми та логіку, які породжують епістемічні ризики, такі як посилення поляризації та кампанії з дезінформації. Хоча ці проблеми можуть виникати через політичну ідентичність і напруженість, вони можуть бути посилені алгоритмами та маніпуляціями з боку зовнішніх акторів. Ми зосереджуємося на тому, як поляризоване комунікаційне середовище обмежує епістемічні здатності індивідів, шкодить обігові фактів і послаблює опір суспільства майбутнім викликам. Використовуючи методи мережевого аналізу, ми досліджуємо три епістемологічні ризики: гібридну пропаганду, підвищену поляризацію та сумнів в епістемологічному авторитеті експертів. Ми розробляємо нові методологічні інструменти та працюємо разом з політичними діячами та журналістами, щоб створити інструменти для виявлення та боротьби з епістемічними ризиками.

Ми вивчаємо вплив змін у комунікаційному середовищі на сприйняту довіру до медіа-акторів та їхній престиж. Ми також вивчаємо, як можна підтримувати здатність суспільства функціонувати, засновану на знаннях, і розбудову довіри до журналістських ЗМІ. За допомогою матеріалів опитувань та інтерв’ю ми розглядаємо погляди медіа-професіоналів на їхню відповідальність у підтримці потенціалу суспільства, заснованого на знаннях, і майбутні загрози для журналістики. Наше дослідження, засноване на інтерв’ю та аналізі текстів і мереж, аналізує недовіру до традиційних ЗМІ, яку відчувають різні групи населення, а також “контрексперти”. Ми виробляємо нове знання про причини зростання недовіри, показані в попередніх дослідженнях, і засоби, за допомогою яких “контрексперти” будують власний авторитет у знаннях. Разом із медіа-акторами ми переглядаємо та розвиваємо журналістські практики та інновації. Ми оцінюємо розвиток нових професійних стандартів для підтримки довіри між журналістикою та її аудиторією. Ключовими предметами досліджень у співпраці з нашими партнерами є завдання суспільних ЗМІ в мінливому комунікаційному середовищі (YLE), реформування інструкцій для журналістів (JSN), переслідування журналістів (Jokes), просування плюралізму журналістського контенту (Vikes) та вимірювання плюралізму (YLE).

Ми розглядаємо розвиток епістемічної спроможності в нормативних актах соціальних дебатів, політичних програмах і мережах, а також у соціальній теорії. Ми проводимо критичний аналіз того, як політичні та законодавчі дебати щодо інтелектуальних прав пов’язані з історичним розвитком ідей, і як ці дебати реагують на виклики нових обставин (інтернаціоналізм, нові типи акторів). Ми зберігаємо миттєвий знімок того, які критичні дискусії ведуться щодо цих питань у різних країнах та академічних традиціях. Ми емпірично досліджуємо сприйняття акторів у фінських політичних мережах у контексті інтенсивних суперечок у політичній політиці, процесах і публічних дебатах, які важливі для інформованих дій і прав. Крім того, у тематичних дослідженнях, заснованих на інтерв’ю та аналізі матеріалів публічних дебатів, ми розглядаємо, як застосування міжнародних політичних дебатів і правил відбувається у фінському суспільстві.